Сайт школи с.Сільце

До середини ХІХ ст. нашого села ще не існувало. І коли б ми уявно перенеслись в ті часи, то на місці нашого села побачили б типову для Полісся картину. Невеличка підвищена коса, довжиною до чотирьох кілометрів , з піщаним грунтом, з північної і західної сторони оточена болотистими лісами, а з південної і східної – непрохідним болотом, порослим лозою і очеретом. Це був невеликий острів серед боліт. Та з середини ХІХ століття жителі с. Гірники почали поступово освоювати цей пустуючий острів, зарослий чагарником, але з родючою землею. Так з'явилися перші платники обробленої землі - огороди.

З кожним роком кількість городів збільшувалась, і людям було не вигідно кожен раз ходити за п'ять кілометрів, щоб обробити свої поля. Тому деякі з них біля своїх городів будували невеликі будиночки.

Життя перших жителів села було дуже важким. Жили вони в маленьких будиночках з маленькими віконцями і навіть часто з пристроєними  до них хлівами.

В нашому селі на той час людей писемних  майже не було, лише кілька чоловік вміли читати і писати. Освіту вони здобули ще при царській Росії. До таких людей часто зверталися з проханням щось прочитати чи написати. Люди розуміли, що освіта необхідна для них і тому в селі виникла перша школа. На той час школа являла собою невелику хатинку. Учні сиділи за широкими дубовими лавами, а вчитель – за столом. Разом навчалися діти різного віку. Через деякий час населення села починає читати художню літературу, «Кобзаря» та інші твори Т.Г.Шевченка.